Птерігіум рогівки – це сполучнотканинно-судинна складка кон`юнктиви трикутної форми, яка поширюється на рогівку. Як правило, птерігіум з`являється з боку носа. У пацієнта немає відчуття стороннього тіла.
Чому утворюється птерігіум?
Дане захворювання зустрічається у людей будь-якого віку, але частіше у зрілому віці.
Точна причина виникнення птерігіума не з`ясована, але його розвиток пов`язаний з постійним впливом пилу, вітру та ультрафіолетового випромінення. Відмічають також і спадкову схильність.
На протікання та прогресування захворювання впливає безліч факторів: тривале перебування на сонці, синдром сухого ока, захворювання щитовидної залози, цукровий діабет, механічні чи хімічні мікротравми кон`юнктиви та рогівки ока і т.д.
Як проявляється птерігіум?
Птерігіум рогівки на ранніх стадіях як правило не викликає скарг. В міру його прогресування з`являються скарги: відчуття стороннього тіла в оці, хронічне подразнення очей, відчуття сухості, підвищується чутливість до світла, спостерігається сльозотеча.
Гострота зору знижується відповідно до ступеня розвитку птерігіума. Виникає сплощення рогівки в горизонтальному меридіані, яке призводить до рогівкового астигматизму.
Птерігіум поступово прогресує і доходить по рогівці до центральної зони, закриваючи зіницю. Як наслідок, погіршується зір. На пізній стадії захворювання при наростанні кон`юнктиви на центральну зону рогівки відмічається виражене зниження зору і астигматизм.
Інколи птерігіум запалюється, виникає набряк, почервоніння.
Лікування птерігіуму.
На початкових стадіях лікування птерігіума проводиться стероїдними препаратами у вигляді очних крапель чи ін`єкцій місцево субкон`юнктивально.
Якщо птерігіум рогівки розвивається, то єдиним ефективним методом лікування являється хірургічне втручання.
Якщо пацієнта не турбує косметичний дефект, не прогресуючі птерігіуми, які трохи заходять на рогівку, можна не видаляти. Якщо птерігіум прогресує, то його потрібно видалити якомога раніше. Видалення птерігіума краще проводити поки він ще не досягнув центральної зони рогівки, так як після хірургічного видалення на рогівці можуть залишатись помутніння і це значно знизить гостроту зору.
Операцію по видаленню птерігіума не можна рахувати незначною амбулаторною процедурою і слід відноситись до неї як до відповідальної мікрохірургічної, і навіть рефракційної операції. При наростанні кон`юнктиви сплощується рогівка ока, що призводить до аберацій (порушень рефракції), які інколи неможливо усунути ні хірургічним шляхом, ні шляхом корекції.
Хірургія проводиться під місцевим наркозом, триває не більше півгодини.
Після звичайного висічення патологічної кон`юнктиви з рогівки часто спостерігаються рецидиви птерігіума. Існує безліч методик, направлених на попередження рецидиву птерігіума. Одна з них – хірург підшиває кон`юнктиву складкою до склеральної оболонки на відстані 2-3 мм від рогівки.
Хірургічне видалення птерігіума потребує наступної антибактеріальної та протизапальної терапії.